заповідники

МУЗЕЄФІКАЦІЯ КОМПЛЕКСНИХ ПАМ'ЯТОК НА ОСНОВІ
ДОСВІДУ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМИ НАУКОВО-ПРОЕКТНИХ,
РЕСТАВРАЦІЙНИХ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ РОБІТ
ІЗ КОНСЕРВАЦІЇ ПАМ'ЯТОК АРХЕОЛОГІЇ, МУЗЕЄФІКАЦІЇ
ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПАМ'ЯТНИХ МІСЦЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ
ІЗ ІСТОРІЄЮ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА о. ХОРТИЦЯ

Сердюк О.М.
Градун Е.Ю.

Метою створення Програми є збереження та популяризацiя культурної спадщини о. Хортиця як джерела спiльної пам'ятi Європи та як об'єкта iсторичних та наукових дослiджень.
Острiв Хортиця є свiдком багатовiкових традицiй українського народу, колискою українського козацтва, оплотом запорозьких вольностей, уособленням нацiонального духу. Це унiкальна, багатошарова пам'ятка, на ньому розмiщено 70 пам'яток iсторiї, археологiї та монументального мистецтва, що охоплює перiод вiд доби мезолiту до наших днiв.
Хортиця як визначне iсторичне мiсце є духовним, державним i полiтичним символом українського народу, об'єктом його особливої турботи, що має на метi охорону його цiлiсностi i забезпечення належних умов сучасного використання, впорядкування та виявлення значущостi.
Розумiння Нацiонального заповiдника "Хортиця" як цiлiсного органiзму зумовлює комплексний пiдхiд до збереження його культурної спадщини. Вiд окремої пам'ятки як об'єкта охорони нинi ми пропонуємо територiальну форму збереження i популяризацiї культурного надбання у всьому комплексi його складових. Інститут НДІ пам'яткоохоронних дослiджень створив документ, який являє собою детальну, цiлеспрямовану програму збереження i популяризацiї, що охоплює всi види об'єктiв культурної спадщини. Комплекс об'єктiв культурної спадщини НЗ "Хортиця" складається з пам'яток археологiї, iсторiї та монументального мистецтва, має виразну самобутнiсть i є рiзним за своїм потенцiалом. Мета Програми науково-проектних, реставрацiйних i реабiлiтацiйних робiт iз консервацiї пам'яток археологiї, музеєфiкацiї та вiдновлення пам'ятних мiсць, пов'язаних із iсторiєю запорозького козацтва о. Хортиця - поєднати багаторiчнi зусилля науковцiв, теоретикiв та практикiв у сферi охорони культурної спадщини, у справi збереження для нащадкiв неповторних культурних надбань цiєї перлини нацiональної спадщини.
Комплекс пам'яток о. Хортиця можна розглядати як iсторичний ансамбль, що являє собою сукупнiсть пам'яток археологiї, монументального мистецтва та природнi територiї, що мають iсторичну цiннiсть. Цей ансамбль мiстить елементи рiзних перiодiв, тому Програма була розроблена з урахуванням всiх видiв об'єктiв культурної спадщини. Представлена Програма в цiлому являє собою план охорони, збереження, розвитку i вiдродження нацiонального заповiдника.
Програма, яка є частиною загального генерального плану розвитку заповiдника, є програмою управлiння, що спрямована на створення умов для якiсно нового сприйняття заповiдника, його подальшого економiчного розвитку та зростання.
З метою популяризацiї о. Хортиця як визначного iсторичного мiсця (оскiльки територiя в цiлому має незавершений вигляд у результатi привнесених змiн i являє собою деградоване середовище) Програмою пропонується ввести на окремих об'єктах елементи реконструкцiї, що поверне цим визначним мiсцям їх культурну значущiсть i компенсує втрати, що сталися протягом вiкiв. Цi об'єкти мають бути узгодженi з ландшафтними особливостями острова, довкiллям i будуть пiдтримувати контекст традицiйного середовища. Реконструкцiю замку Вишневецького ми розглядаємо як винятковий випадок, коли для iсторiї та культури України саме ця пам'ятка становить надзвичайну цiннiсть i має символiчне значення. Ця реконструкцiя сприятиме наповненню традицiйного середовища.
По пам'ятках iсторiї та монументального мистецтва пропонується сукупнiсть науково-обґрунтованих заходiв, що сприятимуть збереженню автентичностi об'єктiв, приведенню його в стан, придатний для подальшого експонування та екскурсiйного вiдвiдування.
У випадку пам'яток археологiї заходи Програми спрямованi на виявлення культурної цiнностi об'єктiв, наукове пiзнання їх iсторiї, забезпечення схоронностi їх матерiальної структури, реставрацiю та полiпшення їх стану i експонування як кiнцевий результат. У цiлому заходи з консервацiї мають на метi збереження та виявлення значущостi об'єктiв культурної спадщини.
Пiд час розроблення Програми був врахований досвiд та використанi наступнi мiжнароднi документи:

• Конвенцiя з охорони всесвiтньої культурної спадщини. - Париж, 1972 р.;
  
• Рекомендацiя з охорони на нацiональному рiвнi культурної спадщини -
  Париж, 1972 р.;
  
• Рекомендацiя iз збереження i сучасної ролi iсторичних ансамблiв. -
  Найробi, 1976 р.;
  
• Мiжнародна хартiя з охорони й реставрацiї нерухомих пам'яток i визначних мiсць. - Венецiанська хартiя, 1964 р.;
  
• Мiжнародна хартiя з охорони та використання археологiчної спадщини. - Лозаннська хартiя, 1990 р.;
  
• Ризька хартiя з автентичностi та реконструкцiї iсторичних об'єктiв у контекстi збереження культурної спадщини. - Рига, 2000 р.

Територiя Нацiонального заповiдника "Хортиця" розглядається Програмою як єдиний комплекс пам'яток з високою концентрацiєю об'єктiв рiзних епох. Цей комплекс пам'яток є не лише iсторичним, але й археологiчним. До комплексу археологiчних пам'яток заповiдника входять: поселення нео-енеолiтичного часу (острови Байда, Середнiй стiг), скiфське городище V-III ст. до н. е. (скеля Совутина), поселення доби бронзи (балки Генералка, Липова), поселення сабатинiвської культури (балки Молодняга, Совутина), грунтовий могильник IV ст. до н. е. "Кан-фарка", рiзночасовий могильник I тис. до н. е. - III ст. н. е. (скеля Ушива), курганнi групи та поодинокi кургани, культовi комплекси доби бронзи.
На територiї заповiдника збереглися такi пам'ятки доби українського козацтва, як рештки земляних укрiплень замку Дмитра Вишневецького (середина XVI ст.) та залишки укрiплень Запорозької верфi (корабельнi), спорудженої у 1739 роцi на мiсцi замку Д. Вишневецького на о. Мала Хортиця, рештки земляних укрiплень Хортицького ретраншемента на о. Хортиця та правому березi Днiпра, зведеного пiд час росiйсько-турецької вiйни 1735-1739 рокiв, мiсця розташування козацьких зимiвникiв.
Згаданi пам'ятки є цiнними джерелами вивчення iсторiї i культури України. З огляду на унiкальний тематичний i хронологiчний дiапазон пам'яток о. Хортиця доцiльно застосувати комплексний пiдхiд до музеєфiкацiї найбiльш значних i перспективних пам'яток iсторико-археологiчного та ландшафтного потенцiалу Нацiонального заповiдника "Хортиця". Це суттєво пiдвищить iсторико-культурну значущiсть всього комплексу пам'яток заповiдника. Пiд час музеєфiкацiї об'єктiв культурної спадщини одним iз основних завдань Програми є їх збереження як комплексних пам'яток iз включенням в природне середовище, не порушуючи цiєї єдностi.
Сукупнiсть негативних чинникiв (непрофiльна господарська експлуатацiя територiї, геологiчнi та гiдрологiчнi процеси, ерозiя, деструктивний техногенний вплив тощо) призвели до загрози втрати об'єктiв культурної спадщини заповiдника. Наприклад, iз 6 курганних груп (3 розташованi в пiвнiчнiй частинi острова) з загальною кiлькiстю курганiв на початку XX столiття - 113 нинi нараховується лише 25. Слабо розвинута туристична iнфраструктура, вiдсутнiсть належним чином облаштованих оглядових майданчикiв i анотацiйно-iнформацiйного матерiалу бiля деяких пам'яток - все це негативно позначається на загальнiй iнформацiйнiй та експозицiйнiй значущостi всього iсторико-культурного потенцiалу Нацiонального заповiдника "Хортиця".
Виходячи з iснуючої ситуацiї, проведення основних робiт у Нацiональному заповiднику "Хортиця" вимагає додаткових наукових дослiджень. Цi роботи повиннi проводитися за такими напрямами: консервацiя, музеєфiкацiя об'єктiв культурної спадщини та увiчнення пам'ятних мiсць, популяризацiя культурної спадщини, створення розвиненої туристичної iнфраструктури.
Якщо характеризувати Нацiональний заповiдник "Хортиця" в цiлому як мiсце зосередження об'єктiв культурної спадщини, то iз загальної територiї заповiдника Програмою видiлено пiвнiчну частину як територiю високої концентрацiї пам'яток та пам'ятних мiсць, що першочергово потребують проведення науково-проектних, консервацiйних та реабiлiтацiйних робiт.
Саме в пiдвищенiй пiвнiчнiй частинi острова знаходяться "Змiєва печера", "Чорна скеля", "Сiчовi ворота" - пам'ятнi мiсця, з якими пов'язанi захоплюючi мiфи та легенди. Саме в "Змiєвiй печерi", за переказами еллiнiв до Геродота, зустрiвся античний герой Геракл iз Змiє-дiвою (за iншими джерелами - Дiвою-єхидною) i саме тут народився Скiф, вiд якого пiшли всi скiфи; "Чорна скеля" - одне з ймовiрних мiсць загибелi князя Святослава; "Сiчовi ворота" - мiсце, в якому за переказами всi бажаючi стати козаками проходили свої першi випробування.(1) "Лапiдарiй" розташований на окремiй дiлянцi бiля музею. Тут встановлено кiлька десяткiв кам'яних антропоморфних скульптур та козацькi хрести. Програмою пропонується загальне впорядкування територiї пам'ятних мiсць i лапiдарiя, створення вiдповiдних умов для належного експонування об'єктiв, що буде передбачати проект благоустрою.
Однiєю з найбiльш значущих пам'яток острова є "Хортицький ретранше-мент" (XVIII ст.). Ця масштабна пам'ятка iсторiї на територiї заповiдника оточує територiю площею бiльше 1000 гектарiв. Пiд час росiйсько-турецької вiйни 1735-1739 рокiв Хортиця була мiсцем дислокацiї росiйських та українських козацьких вiйськ(2), а також Днiпровської вiйськової флотилiї, судна якої будувалися на Запорозькiй корабельнi (верфi) на островi Мала Хортиця (зараз о. Байди). У тi роки для прикриття вiйськ, флотилiї та корабельнi, а також захисту переправ через Днiпро на островi Хортиця, правому i лiвому берегах Днiпра було споруджено розгалужену систему укрiплень, названих Хортицьким ретраншементом(3). Об'єкти ретраншементу розташованi в пiвнiчнiй частинi о. Хортиця, на о. Байди (Мала Хортиця), на дiлянцi правого берега Днiпра (вiд гирла р. Верхня Хортиця до Царської пристанi). Проектом пропонується здiйснення заходiв з консервацiї, проведення реабiлiтацiйних робiт, музеєфiкацiї окремих дiлянок ретраншементу.
Пiд час перебування на Хортицi росiйських i козацьких вiйськ (1735- 1739 рр.) у руслi Днiпра було затоплено багато суден Днiпровської вiйськової флотилiї(4). Одне з них - "Козацьку чайку" знайдено пiд час проведення охоронних гiдроархеологiчних дослiджень експедицiєю пiдводних археологiчних робiт Нацiонального заповiдника "Хортиця" у травнi 1998 року в руслi Старого Днiпра бiля Наумової скелi(5). Враховуючи унiкальнiсть об'єкта, розроблено проект спецiально обладнаного примiщення - павiльйону, що забезпечить вiдповiднi умови для збереження i експонування пам'ятки. Слiд зазначити, що конструкцiя павiльйону надає можливiсть приєднувати iдентичнi споруди i згодом створити Музей судноплавства.
За свiдченням iсторичних джерел, на Хортицi здавна iснували козацькi хутори-зимiвники. Археографiчними та археологiчними дослiдженнями на островi локалiзовано 8 козацьких зимiвникiв(6). На пiдставi iсторико-архiвних та iнших наукових дослiджень Програмою пропонується вiдновлення найбiльш характерних будiвель, що входили до комплексу козацького зимiвника. На сьогоднiшнiй день iснує розроблений проект вiдтворення комплексу козацького зимiвника. Реалiзацiя проекту надасть можливiсть об'єднати цей комплекс iз iсторико-культурним комплексом "Запорозька Сiч" i створити, таким чином, єдину експозицiйну зону.
Протягом всiєї iсторiї перебування людини на Хортицi на територiї острова залишались укрiплення рiзних часiв. "Совутинське городище" - щойно виявлена пам'ятка археологiї (V-III ст. до н. е.). На дiлянцi (близько 1/3 вiд загальної площi городища) були виявленi залишки укрiплень та помешкань. Програмою пропонується проведення повного комплексу необхiдних науково-дослiдних археологiчних робiт та розроблення проекту з консервацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї.
Щодо курганних груп NN 2, 4, 6 та поодиноких курганiв доби бронзи - раннього залiза (б. Совутина, р-н станцiї "Запорозька Сiч", б. Корнейчиха), розташованих у пiвнiчнiй частинi територiї заповiдника, для вiдновлення традицiйного ландшафту о. Хортиця та включення зазначених об'єктiв до експозицiї необхiдно провести повний комплекс iсторико-археологiчних дослiджень з можливою подальшою рекультива-цiєю насипiв.
У комплексi пам'яток заповiдника окремою групою виступають щойно виявленi пам'ятки археологiї - "Святилища" (капища) доби бронзи (III-V тис. до н. е.). Вони розташованi у пiвнiчнiй частинi о. Хортиця (район балки Молодняга)(7). Особливо перспективною виглядає наукова синхронiзацiя цих пам'яток з житловими i поховальними об'єктами вiдповiдного часу. У такому випадку ця група пам'яток входить до єдиної експозицiйної зони. Програмою пропонується проведення повного комплексу необхiдних науково-дослiдних археологiчних робiт та розроблення проекту музеєфiкацiї та благоустрою.
У правобережному руслi Днiпра розташований острiв Байди (Канцерiвський, Мала Хортиця). Саме на цьому островi знаходиться багатошарова комплексна пам'ятка археологiї, iсторiї (II-I тис. до н. е. - XVIII ст.) - Городище доби ранньої бронзи (кiнець III - початок II тис. до н. е.), замок Дмитра Вишневецького (середина XVI ст.), Запорозька корабельня (XVIII ст.). Мiсце розташування замку Д. Вишневецького пiдтверджено iсторичними джерелами та археологiчними дослiдженнями 1968, 1990-1998 рокiв8, гiдроархеологiчними дослiдженнями 1970-1990-х рокiв9, що дає пiдстави для локалiзацiї цiєї пам'ятки саме на о. Байди10. На думку багатьох iсторикiв, замок Вишневецького став своєрiдним прототипом i попередником Запорозької Сiчi11. Як з'ясували дослiдники, замок Д. Вишневецького посiдав на островi укрiплене городище доби ранньої бронзи. В свою чергу, фортифiкацiйнi споруди замку перекритi шарами грунту з елементами споруд Запорозької корабельнi12.
Вiдзначимо, що повна реконструкцiя замку Д. Вишневецького XVI столiття або корабельнi XVIII столiття на островi Байди неможливi, оскiльки об'єкти розташованi на однiй територiї i їх культурнi шари перекривають один одного. Повна реконструкцiя об'єктiв може заподiяти шкоду рештi пам'яток острова. Консервацiя, реабiлiтацiя та музеєфiкацiя пiдкреслять унiкальнiсть усього комплексу на островi Байди i органiчно поєднають об'єкти в єдине цiле.
На пiдставi комплексних iсторичних та архiвних дослiджень джерел Програмою пропонується проведення повного комплексу необхiдних науково-дослiдних археологiчних робiт та розроблення проекту консервацiї, реабiлiтацiї та музеєфiкацiї пам'ятки з можливою частковою iсторичною реконструкцiєю окремих дiлянок замку.
У жовтнi 1737 року на о. Мала Хортиця було закладено укрiплення корабельнi, названої "Запорозькою верфю"13. Головне укрiплення корабельнi розташовувалося на скелястiй "головi" острова, де був колись замок Дмитра Вишневецького. Укрiплення пiдносилося над водою на 10-15 м. По контуру "голови острова" збереглися залишки земляних укрiплень з напiвбастiонами14. Програмою пропонується проведення повного комплексу необхiдних науково-дослiдних археологiчних робiт та розроблення проекту консервацiї, реабiлiтацiї та музеєфiкацiї пам'ятки.
Отже, зважаючи на глибокий хронологiчний дiапазон та масштабнiсть окремих пам'яток заповiдника, а також враховуючи унiкальнiсть традицiйного iсторичного середовища, для здiйснення заходiв, передбачених Програмою, та забезпечення високого науково-методичного рiвня проектування й сприйняття реалiзацiї проекту необхiдно залучити широке коло фахiвцiв - iсторикiв, археологiв, етнографiв, архiтекторiв, музеєзнавцiв.
Реалiзацiя Програми сприятиме полiпшенню стану традицiйного iсторичного середовища, збереженню i охоронi об'єктiв iсторико-культурної спадщини заповiдника; створить умови для розвитку туристичної iнфраструктури, пiдвищить значення Нацiонального заповiдника "Хортиця" як визначного iсторико-культурного центру.

Склад робочої групи, що розробила зазначену Програму:
Координатор - Сердюк О.М.
Науковий керiвник - Клочко В.I.
Науковий консультант - Ленченко В.А.
Вiдповiдальнi виконавцi: Аракелян М.А., Градун Е.Ю.
Автори проектiв:
Науковий керiвник, автор проектiв - Ленченко В.О.
Головний архiтектор проектiв - Лосицький Ю.Г.