заповідники

Національний Києво-Печерський
історико-культурний заповідник

Заповідник створено 29 вересня 1926 року постановою ВУЦВК та РНК УРСР "Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври за історико-культурний державний заповідник і про перетворення її на Всеукраїнське музейне містечко" на базі Музею культів та побуту, який існував на території з 1922 року. 13 березня 1996 року Указом Президента України Києво-Печерському заповіднику було надано статус Національного. Заповідник віднесено до сфери управління Міністерства культури і туризму України. Управління здійснює Державна служба з питань національної культурної спадщини. Заповідник розташований у м. Києві по вулиці Січневого повстання, 21.
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник - один із найзначніших музейних центрів в Україні, комплекс пам'яток якого "Архітектурний ансамбль Києво-Печерська Лавра" за рішенням 14-ої сесії Міжурядового Комітету ЮНЕСКО від 7 грудня 1990 року внесено до Списку Всесвітньої культурної спадщини.
Заповідник займає площу 23,5 га. На його балансі знаходиться 144 будівлі та споруди, серед яких 120 пам'яток архітектури, що історично сформувалися протягом XI-XX ст.. Власником майна Заповідника є територіальна громада м. Києва.
На території Заповідника розміщуються Державна історична бібліотека України, Національний музей історії України, Всеукраїнський фонд відтворення пам'яток архітектури ім. О.Гончара, Український центр культурних досліджень, Українське товариство охорони пам'яток історії і культури, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги та друкарства України, Музей мікромініатюр Сядристого М.С.
Нижня територія Заповідника передана в користування чоловічому монастирю Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Української Православної церкви Московського патріархату. Церква Феодосія Печерського знаходиться у користуванні Української Православної церкви Київського патріархату.
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник зберігає і досліджує духовну та культурну спадщину України. Завдяки його існуванню вдалося зберегти неповторні витвори мистецтва - пам'ятки історії і культури, що було надзвичайно важко в роки атеїстичної політики Радянської влади та окупації Києва в роки Великої Вітчизняної війни. Фонди Заповідника налічують понад 70 000 одиниць зберігання, що є експонатами V - ХІХ ст. Окраса колекції - стародруки, іконопис, коштовне шитво, культові вироби з дорогоцінних металів, витвори світського призначення. У Ближніх та Дальніх печерах 900 років покояться нетлінні мощі засновників монастиря - преподобних Антонія и Феодосія, цілителя Агапіта, Нестора-литописця, Іллі Муромця, і ще 118 інших угодників Печерських.
Реставрацією предметів з фондових колекцій займається спеціальний підрозділ Заповідника - Центр реставрації та експертизи. За станом історичних будівель і території наглядає науково-технічна частина з реставрації, музеєфікації та інженерному забезпеченню об'єктів культурної спадщини.
Для проведення ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах Заповідника створюються проекти реставрації, до яких включені дані з оцінки ризику, дослідження у зв'язку з цінністю об'єкту, транспортні дослідження, дослідження та інженерний моніторинг за станом споруд на території Заповідника тощо.
В Заповіднику постійно працюють спеціалісти Київської експедиції Інституту археології НАН України, якими проводяться археологічні дослідження пам'яток що передують реставраційно-консерваційним роботам. Прикладом проведення таких робіт є відновлення Успенського собору та дослідження в церкві Спаса на Берестові.
Науковий потенціал зумовив розвиток Заповідника протягом останнього часу. Виходять наукові монографії, видаються наукові журнали, друкуються фотоальбоми, проводяться міжнародні наукові та науково-практичні конференції, створено веб-сайт в Інтернеті.
Друком вийшли каталоги за матеріалами фондової збірки Заповідника "Напрестольні Євангелії в зібранні Заповідника", "Вклади і вкладники в Успенський собор Києво-Печерської Лаври", "Вкладні дерев'яні хрести в зібранні Заповідника", "Предмети побуту з кераміки ХVII-XVIII ст. з археологічних розкопок на території Заповідника, "Образ Богородиці на предметах культового шитва XVII-XIX ст." Щорічно видаються збірники наукових праць: "Лаврський альманах" та "Могилянські читання".
Науковими співробітниками підготовлено понад 300 наукових тем та розробок по історії Києво-Печерської Лаври та Заповідника, архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври та фондової збірки Заповідника. Серед них праці, присвячені пам'яткам архітектури - Троїцькій надбрамній церкві, церкві Всіх святих, церкві Спаса на Берестові, лаврським печерам.
У 2005 році у Заповіднику побувало майже 690 000 туристів з усього світу.

Офіційний веб-сайт заповідника : http://www.kplavra.kiev.ua/

План заповідника