законодавство / Проекти нормативних актів

Порядок розроблення науково-проектної документації
щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології,
а також режимів їх використання

1. Загальні положення.
1.1. Цей Порядок розроблено на виконання Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та Земельного кодексу України. Ним визначаються вимоги до складу, змісту та порядку розроблення науково-проектної документації щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання.
1.2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- пам'ятка археології - об'єкт археологічної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- територія пам'ятки археології - земельна ділянка з чітко визначеними межами, на якій розташовані археологічні об'єкти, що історично забезпечували функціонування пам'ятки в минулому, а також територія поширення пов'язаного з пам'яткою археологічного культурного шару;
- зони охорони пам'ятки археології - встановлювані навколо пам'ятки охоронні зони з метою захисту традиційного характеру середовища пам'ятки, в межах яких діє спеціальний режим їх використання. Зони охорони пам'ятки археології мають буферний характер і призначені забезпечити цілісність території пам'ятки в умовах інтенсивного промислового та побутового використання прилеглих ділянок землі;
- режим використання - умови використання території пам'ятки та її охоронної зони, спрямовані на забезпечення збереження самої пам'ятки, її традиційного характеру середовища, в окремих випадках - відтворення втрачених цінних елементів середовища.
1.3. Повноваження органів управління у сфері охорони культурної спадщини щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання.
1.3.1. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання:
- визначення меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони;
- встановлення режиму використання пам'яток національного значення, їхніх територій, зон охорони;
- формування і розміщення державного замовлення, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, реабілітацію, пристосування пам'яток та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
1.3.2. Повноваження органу охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання:
- визначення меж територій пам'яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони;
- встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони;
- виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, реабілітацію, пристосування об'єктів та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
1.3.3. Повноваження органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання:
- виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, реабілітацію, пристосування об'єктів та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

2. Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання.
2.1. Науково-проектна документація щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання складається з текстових, графічних та ілюстративних матеріалів, виконаних на підставі натурних досліджень.
2.2. Текстові матеріали оформлюють у вигляді пояснювальної записки, в якій наводяться дані щодо місця розташування пам'ятки, історичні дані щодо її відкриття, загальна характеристика пам'ятки та її складових елементів, характеристика оточуючого середовища пам'ятки, обгрунтування меж території пам'ятки, її охоронної зони, а також рекомендації щодо режимів використання.
2.3. Графічні матеріали оформлюють у вигляді креслень, розроблених на підставі генерального або історико-архітектурного опорного планів місцевості з позначенням чітких меж території пам'ятки, меж її охоронної зони, характеру забудови, історико-культурної та природно-ландшафтної оцінки територій.
2.4. Ілюстративні матеріали включають фотофіксацію пам'ятки та її оточуючого середовища з метою обгрунтування меж території та зон охорони пам'ятки.

3. Межі території пам'яток археології.
3.1. Межі території пам'яток археології визначаються безпосередньо на підставі натурних наукових досліджень - археологічних розвідок (розкопок) - залежно від різновиду археологічної пам'ятки.
3.1.1. Межі території укріплених поселень визначаються за зовнішніми границями штучних та природних укріплень, що їх оточують.
3.1.2. Межі території неукріплених поселень або городищ з оточуючими їх посадами визначаються за границями поширення окремих об'єктів та археологічного культурного шару, безпосередньо пов'язаних з відповідними пам'ятками.
3.1.3. Межі території могильників визначаються в границях, окреслених найвіддаленішими похованнями цих могильників.
3.1.4. Межі території окремих археологічних споруд визначаються зовнішніми границями цих споруд, включаючи всі їх конструктивні елементи.
3.1.5. Межі території підземних археологічних споруд визначаються границями земельної ділянки, яка охоплює площинну проекцію цих споруд, незалежно від глибини їх залягання. При цьому, охороні підлягає не лише сама пам'ятка, але й шар грунту, що її перекриває.
3.1.6. Межі території археологічних пам'яток, що знаходяться в акваторії водоймищ (підводних археологічних пам'яток), визначаються границями поширення археологічних знахідок, пов'язаних з даними пам'ятками, безпосередньо на підводному шельфі.
3.2. Прив'язка території археологічної пам'ятки на місцевості здійснюється інструментально за прийнятою геофізичною системою координат (бажано, GPS), для чого у межах пам'ятки вибирається точка умовного центру, визначена по відношенню до найвіддаленіших об'єктів пам'ятки.

4. Охоронні зони пам'яток археології.
4.1. Охоронні зони пам'яток археології визначаються на підставі аналітичних досліджень, виходячи з таких критеріїв:
- історико-культурна цінність прилеглих до пам'ятки територій та пов'язаного з пам'яткою ландшафту;
- видова (оглядова) цінність пам'ятки;
- геологічна та гідрогеологічна ситуація;
- техногенні навантаження.
4.1.1. Ландшафтна цінність прилеглої до пам'ятки археології території визначається природними структурами, що зумовлювали історичне функціонування пам'ятки (схили пагорбів, урвища, яри, ділянки степу тощо). У цьому випадку розміри охоронної зони визначаються розмірами природних утворень та повинні становити не менше 25 м навколо території пам'ятки.
4.1.2. Видова (оглядова) цінність пам'ятки визначається наявністю доступних для огляду природних та антропогенних рельєфних утворень та зумовлює встановлення навколо пам'ятки охоронної зони з метою забезпечення її оптимального зорового сприйняття. У цьому випадку мінімальне віддалення спостерігача від пам'ятки не повинно бути меншим двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам'ятки (видимого її обсягу), тобто, залежно від видимих параметрів пам'ятки, розміри охоронної зони повинні становити не менше 15 м навколо території пам'ятки.
4.1.3. У випадках загрози пам'ятці з боку геологічних, гідрогеологічних процесів або техногенного навантаження оточуючого середовища, навколо пам'ятки визначається відповідна охоронна зона, залежно від обсягів загрожуючих факторів, але не менше 5 м навколо території пам'ятки.
4.1.4. У випадках, коли за об'єктивних обставин невстановлено або неможливо встановити точні межі території пам'ятки археології, навколо пам'ятки встановлюється зона охорони культурного шару розміром не менше 50 м навколо обстеженої ділянки пам'ятки.
4.1.5. У випадках, коли до пам'ятки не можливо застосувати жодного з наведених критеріїв, охоронна зона пам'ятки може співпадати з її територією.
4.2. При встановленні меж охоронної зони пам'ятки археології необхідно встановити та обгрунтувати критерії, за якими охоронна зона повинна встановлюватися, а після цього, визначивши обсяги охоронних зон по кожному з критеріїв, відібрати найбільшу за розміром, що передбачало б врахування кожного з критеріїв.
4.3. Межі охоронних зон слід суміщати з розпланувальними межами садиб, кварталів і площ, з вулицями, трасами шляхів або природними межами рельєфу (берегами річок, кромками схилів тощо).
4.4. Охоронні зони встановлюються окремо для кожної пам'ятки. При межуванні або частковому суміщенні зон охорони пам'яток для них визначають комплексну зону охорони.
4.5. Для пам'яток, розташованих в межах історико-культурних заповідників, зони охорони окремих пам'яток не виділяють.
4.6. У випадку, коли пам'ятка археології територіально співпадає з пам'яткою архітектури, питання її охоронного зонування (визначення охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту тощо) повинно вирішуватись на підставі цього Порядку та відповідного ДБН України стосовно пам'яток архітектури та містобудування.
4.7. У випадку, коли за відсутністю визначеної пам'ятки археології на певній земельній ділянці можна передбачити існування залишків археологічних об'єктів або культурного шару, застосовуються норми відповідного Положення щодо визначення охоронюваних археологічних територій.

5. Режими використання у межах територій та зон охорони пам'яток археології.
5.1. Режими використання у межах територій пам'яток археології призначаються для збереження пам'яток в автентичному стані або до їх повного дослідження та можливої музеєфікації.
5.1.1. На території пам'яток археології за погодженням з відповідним органом охорони культурної спадщини можуть виконуватись лише роботи, пов'язані зі збереженням та дослідженням пам'яток, а також - облаштуванням музейних експозицій.
5.1.2. На території пам'яток археології забороняється здійснення будь-яких земляних або будівельних робіт, що не пов'язані з дослідженням пам'яток, їх збереженням та музеєфікацією.
5.2. Режими використання у межах охоронної зони пам'яток археології призначаються для запобігання руйнації пам'яток, а також збереження традиційного характеру середовища.
5.2.1. В охоронних зонах пам'яток археології обмежуються, а у випадку збереження історичного ландшафту - забороняються земляні та будівельні роботи, не пов'язані з дослідженням пам'яток, їх збереженням та музеєфікацією.
5.2.2. Будь-які земляні та будівельні роботи, а також меліоративні та культиваційні заходи, заплановані в охоронних зонах пам'яток археології, повинні погоджуватись з відповідним органом охорони культурної спадщини та провадитись під наглядом фахівця-археолога, що має дозвіл на проведення археологічних досліджень у межах відповідних пам'яток археології .
5.2.3. При суміщенні пам'ятки археології з пам'яткою архітектури та містобудування при вирішенні питань встановлення режимів використання застосовуються норми цього Положення та відповідного ДБН України.

6. Порядок розробки та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання.
6.1. Замовлення на розробку науково-проектної документації щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання здійснюються:
- на пам'ятки національного значення центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;
- на пам'ятки місцевого значення органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або, за їх дорученням, органами охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій та органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.
6.2. Науково-проектну документацію щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання розробляють науково-дослідні організації та підрозділи, спеціалізовані в галузі охорони археологічної спадщини на замовлення відповідних органів охорони культурної спадщини.
6.3. Розроблена науково-проектна документація повинна бути затверджена вченою радою організації-виконавця, після чого вона передається до відповідного органу охорони культурної спадщини. У випадку, коли організація-виконавець не має вченої ради, розроблена нею науково-проектна документація щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання повинна бути відрецензована науково-дослідною організацією, спеціалізованою в галузі охорони археологічної спадщини, яка має вчену раду.
6.4. Науково-проектна документація щодо визначення меж територій та зон охорони пам'яток археології, а також режимів їх використання розглядається та погоджується науково-методичною радою відповідного органу охорони культурної спадщини:
- пам'яток національного значення - центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;
- пам'яток місцевого значення - органу охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
6.5. На підставі погодженої науково-проектної документації відповідним органом охорони культурної спадщини визначаються межі території та охоронної зони пам'ятки археології, а також режими їх використання, що затверджується відповідним наказом.

7. Наслідки затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж територій та охоронних зон пам'яток археології, а також режимів їх використання.
7.1. Орган охорони культурної спадщини, який видав наказ про затвердження меж території та охоронної зони пам'ятки археології, режимів їх використання, у тижневий строк інформує про це відповідні органи місцевої влади, місцеві органи охорони культурної спадщини, а також власників земельних ділянок, на які поширюються визначені межі території та охоронної зони пам'ятки.
7.2. На підставі отриманої інформації затверджені межі території та охоронної зони пам'ятки археології, а також режими їх використання у двотижневий строк заносяться місцевими органами охорони культурної спадщини до облікової документації відповідної пам'ятки.
7.3. За поданням місцевих органів охорони культурної спадщини у місячний строк територія та охоронна зона пам'ятки археології у визначених межах реєструються як землі історико-культурного призначення та включаються до державних земельних кадастрів, плавнів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
7.4. Власники земельних ділянок, на які поширюються визначені межі території пам'ятки археології, повинні у місячний строк з моменту отримання інформації укласти охоронні договори з відповідним місцевим органом охорони культурної спадщини.