законодавство / міжнародні документи

БУДАПЕШТСЬКА
ДЕКЛАРАЦІЯ ІЗ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ
(2002 р.)

Ми, члени Комітету із Всесвітньої спадщини, визнаємо універсальний (загальний) характер Конвенції 1972 року щодо охорони Всесвітньої культурної і природної спадщини і необхідність, що витікає звідси, забезпечити її дію стосовно спадщини в усій її різноманітності як інструменту безперервного розвитку всіх суспільств з допомогою діалога та взаєморозуміння;
Надбання, занесене до Списку всесвітньої спадщини, це майно, яке знаходиться в розпорядженні за дорученням, з тим, щоб передати його далі, майбутнім поколінням на праві законного успадкування;
Зважаючи на все зростаючі проблеми нашої колективної спадщини, ми маємо намір:
заохочувати країни, які ще не приєдналися до Конвенції, зробити це за першої можливості, а також приєднатися до інших споріднених міжнародних документів про охорону спадщини;
закликати Держави - Сторони Конвенції визначити і номінувати об'єкти культурної і природної спадщини, які представляють надбання у всій його різноманітності, для включення до Списку всесвітньої спадщини;
прагнути забезпечити належну і справедливу рівновагу між збереженням, безперервністю та розвитком, з тим, щоб надбання Всесвітньої спадщини могло охоронятися через відповідну діяльність, яка сприяє соціальному та економічному розвитку і якості життя наших населених пунктів;
об'єднатися для співробітництва в охороні спадщини, усвідомлюючи, що завдати шкоди такій спадщині - це одночасно завдати шкоди духу людства і спадщині світу;
сприяти Всесвітній спадщині за допомогою стратегій інформації, освіти, досліджень, підготовки та поінформованості суспільства;
прагнути забезпечити активне залучення наших місцевих співтовариств усіх рівнів до визначення, охорони та управління нашим надбанням у сфері Всесвітньої спадщини;
Ми, Комітет із всесвітньої спадщини, будемо співпрацювати і прагнути допомоги усіх партнерів на підтримку Всесвітньої спадщини. Для цього ми запрошуємо усі зацікавлені сторони до співробітництва на підтримку таких завдань:
зміцнення довіри до Списку всесвітньої спадщини як до репрезентативного та географічно урівноваженого свідчення культурного і природного надбання видатної універсальної цінності;
забезпечення ефективного збереження Всесвітньої спадщини;
сприяння розробці ефективних заходів щодо нарощування потенціалу, включаючи допомогу в підготовці номінацій надбання до Списку всесвітньої спадщини, виходячи з розуміння і здійснення Конвенції про Всесвітню спадщину та подібних документів;
поліпшення інформованості суспільства, його участі та підтримки Всесвітньої спадщини через спілкування та зв'язок.

На Зі-й сесії у 2007 р. ми будемо оцінювати досягнуте в ході вирішення згаданих завдань та на підтримку цього зобов'язання.
Текст подається за виданням Охорона культурної спадщини: Збірник міжнародних документів. - К.: Видавництво АртЄк, 2002. - С. 100.