законодавство / міжнародні документи

Декларацiя IКОМОС
на вiдзначення 50-ї рiчницi
Загальної декларацiї прав людини.

Зiбравшись у Стокгольмi, комiтети IКОМОС хочуть пiдкреслити важливiсть Загальної декларацiї прав людини, 50-а рiчницi якої святкується в 1998 р. Зокрема важливим є визнання права кожного вiльно брати участь в культурному життi спiльноти.

На додаток до важливостi специфiчних конвенцiй або законодавчих актiв, що стосуються культурної спадщини та її збереження, IКОМОС стверджує, що право на культурну спадщину є невiд'ємною часткою прав людини, з уваги на невiдшкодовний характер матерiальної i нематерiальної спадщини, загрожуваної в свiтi, що постiйно змiнюється. Це право тягне за собою обов'язки та вiдповiдальнiсть, як окремих осiб i спiльнот, так i iнституцiй та держав. Захистити це право сьогоднi означаї забезпечити права наступних поколiнь.

Право мати автентичнi свiдоцтва, якi даї культурна спадщина, поважається, як вияв культурної iдентичностi в сiм'ї народiв.

Право краще розумiти свою спадщину включаї визнання такого ж права i за iншими.

Право вивчати та призначати використання спадщини.

Право брати участь у рiшеннях, що впливають на спадщину та культурнi цiнностi якi вона втiлює.

Право створювати асоцiацiї для захисту i регенерацiї культурної спадщини.

Цi права IКОМОС вважає найважливiшими щодо збереження і збагачення свiтової культурної рiзноманiтностi.

Цi права передбачають необхiднiсть зусиль щодо вивчення оцiнки i утримування спадщини. Вони вимагають полiпшувати i поважати активну структуру дiяльностi. Вони передбачають вiдповiднi стратегiї розвитку i справедливе партнерство мiж суспiльством, приватним сектором i особою для гармонiзацiї iнтересiв в галузi культурної спадщини, щоб погодити охорону спадщини з розвiтком. Вони вимагають мiжнародної спiвпрацi в контекстi конвецiй, законiв та iнших заходiв i понад те в дусi, якiй надихає подiбнi заяви.

Обов'язок полягає в тому, щоб усi iндивiдуально i колективно брали участь у збагаченнi пам'ятi, яку ми зберiгаємо для сьогодення i для наступних часiв в стабiльному розвiтку на службi людству.

Стокгольм, 11 вересня 1998 р.