Жовтень 2009
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Погода
 
АРХІТЕКТУРА
Дослідження
Реставрація
Публіцистика
Архітектори
 
МИСТЕЦТВО
Дослідження
Публіцистика
Митці
 
ІСТОРІЯ
Дослідження
Публіцистика
Історичні постаті
Геральдика
 
ЗАКОНОДАВСТВО
Закони
Міжнародні документи
 Підзаконні акти
укази і розпорядження
Президента України
постанови Верховної
Ради України
постанови Кабінету
Міністрів України
акти Мінкультури
акти інших органів
 
КРАЄЗНАВСТВО
Заповідники
Регіони
 
РЕЄСТРИ
 



законодавство / підзаконні акти / постанови Кабінету Міністрів України


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 8 червня 2005 р. N 183-р
Київ

Про схвалення Концепції Державної програми
збереження та використання пам'яток
дерев'яної сакральної архітектури на 2006-2011 роки


1. Схвалити Концепцію Державної програми збереження та використання пам'яток дерев'яної сакральної архітектури на 2006-2011 роки, що додається.

2. Мінкультури розробити та подати до 1 серпня 2005 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної програми збереження та використання пам'яток дерев'яної сакральної архітектури на 2006-2011 роки.

Взяти до відома, що обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначатиметься Мінкультури виходячи з реальних можливостей державного бюджету.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 28  
   
  СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 червня 2005 р. N 183-р


КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми збереження та використання
пам'яток дерев'яної сакральної архітектури
на 2006-2011 роки


1. Загальні положення

Пам'яткам дерев'яної сакральної архітектури належить особливе місце в історико-культурній спадщині України. У них поєднується стиль храмового будівництва і народні будівельні традиції, започатковані у давні дохристиянські часи.

Об'єкти дерев'яної сакральної архітектури збереглися практично на всій території України, переважна їх частина зосереджена у Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях.

В Україні налічується понад 1900 таких об'єктів, з яких на державному обліку перебуває лише близько 470.

Більшість дерев'яних культових споруд використовується не за призначенням, не має належного догляду та утримання (крім тих, що були перенесені до музеїв просто неба). Природне старіння та вразливість конструкцій, незадовільний технічний стан призвели до масового руйнування споруд. Важлива частина національної культурної спадщини виявилася однією з найбільш незахищених і потребує термінової державної підтримки. Зокрема, першочергової уваги потребують пам'ятки Карпатського регіону, які через природні фактори перебувають під загрозою знищення.

2. Мета Програми

Метою Програми є розроблення та здійснення адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів, які дадуть змогу забезпечити належне збереження, використання та популяризацію пам'яток дерев'яної сакральної архітектури.

3. Шляхи розв'язання проблеми

Питання збереження та використання пам'яток дерев'яної сакральної архітектури може бути вирішено шляхом застосування комплексного підходу до проведення всебічного обстеження пам'яток, визначення їх технічного стану і режиму збереження, проведення комплексу протиаварійних заходів, реставрації та музеєфікації об'єктів, що мають особливу культурну цінність, включення їх до туристичних маршрутів.

Вирішення зазначених питань багато в чому залежить від подальшого використання дерев'яних культових споруд.

4. Напрями виконання Програми

Виконання Програми передбачається за такими основними напрямами:

проведення комплексного обстеження, інвентаризації, виявлення та взяття на державний облік об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, створення відповідного банку даних;

проведення комплексних наукових досліджень та першочергових робіт з консервації та ремонту пам'яток, що перебувають в аварійному стані, визначення режиму їх збереження та порядку використання, розроблення методичних рекомендацій, перенесення окремих споруд до музеїв просто неба;

виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення робіт з реставрації, консервації, реабілітації та музеєфікації об'єктів, що мають особливу культурну цінність;

укладення охоронних договорів на пам'ятки, встановлення охоронних дошок, упорядження території пам'яток;

організація і проведення науково-практичних конференцій, семінарів з питань охорони пам'яток дерев'яної сакральної архітектури, видання відповідної науково-методичної та популярної літератури;

вивчення можливостей для включення пам'яток дерев'яної сакральної архітектури, що мають особливу культурну цінність, до Списку всесвітньої спадщини.

5. Етапи виконання Програми

На першому етапі (2006-2009 роки) передбачається:

проведення комплексного обстеження та інвентаризації об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, складання облікової документації та включення цих об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток;

розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо збереження та використання пам'яток;

проведення наукових досліджень і підготовка необхідної науково-проектної документації на об'єкти, що перебувають в аварійному стані та мають особливу культурну цінність.

На другому етапі (2010-2011 роки) буде проведено коригування науково-проектної документації, уточнення обсягів фінансування та необхідних робіт з консервації, реставрації, музеєфікації та ремонту пам'яток, включення їх до туристичних маршрутів.

6. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення

Фінансування робіт на першому етапі виконання Програми здійснюватиметься в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на відповідні роки Мінкультури, та за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для фінансування робіт на другому етапі, вартість яких орієнтовно становить близько 500 млн. гривень, залучатимуться також недержавні інвестиції, благодійні внески та інші джерела.

7. Очікувані результати

Виконання Програми сприятиме:

активізації процесу дослідження об'єктів дерев'яної сакральної архітектури, забезпеченню їх збереження та належного використання;

використанню пам'яток дерев'яної сакральної архітектури для релігійних та культурно-просвітницьких потреб, що забезпечить фінансування Програми з інших джерел і зменшить витрати з державного бюджету на утримання споруд;

популяризації дерев'яної сакральної архітектури як світової культурної спадщини, формуванню національної свідомості громадян України;

розширенню міжнародних культурних і наукових контактів, забезпеченню виконання міжнародних договорів України з охорони культурної спадщини;

активізації розвитку туризму, зокрема міжнародного, як одного з джерел залучення інвестицій.