Жовтень 2006
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31

  Погода
 
ІНСТИТУТ
   Діяльність
   Вчена рада
   Видання інституту
 
ЗАКОНОДАВСТВО
   Закони
     Підзаконні акти:
 
укази і розпорядження Президента України
постанови Верховної Ради України
постанови Кабінету Міністрів України
акти Мінкультури
акти Державної служби
акти інших органів
   Міжнародні документи
   Проекти нормативних актів
 
   ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ
 
   РЕЄСТРИ
 
   ЗАПОВІДНИКИ
 
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА:
   Археологія
   Історія
   Монументальне мистецтво
   Архітектура та
   містобудування
   Садово-паркове
   мистецтво
   Ландшафтні
   Наука і техніка
   Краєнавство
 
   ПЕРСОНАЛІЇ
 



культурна спадщина / методика збереження пам'яток та традиційного характеру середовища


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МУЗЕЄФІКАЦІЇ
АРХЕОЛОГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

Аракелян М.А.
Заклунна Т.П.
Клочко В.І.

Музеєфiкацiя - це сукупнiсть науково обгрунтованих заходiв щодо приведення об'єктiв культурної спадщини у стан, придатний для екскурсiйного вiдвiдування.
Інiцiатором музеєфiкацiї археологiчного об'єкта можуть бути державнi органи, пiдприємства, установи, органiзацiї та фiзичнi особи.
Питання щодо музеєфiкацiї пам'яток археологiї розглядаються науково-методичними радами при центральному органi виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини та органi охорони культурної спадщини Ради Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим.
Незалежнi групи спецiалiстiв з iнiцiативи об'єднань громадян, органiв охорони культурної спадщини, iнших органiв виконавчої влади та мiсцевого самоврядування можуть здiйснювати громадську експертизу з питань музеєфiкацiї. Висновки цих експертиз можуть враховуватись органами виконавчої влади при прийняттi вiдповiдних рiшень згiдно iз законом. Фiнансування громадських експертиз здiйснюється за власнi кошти або на громадських засадах.
Музеєфiкацiя археологiчних пам'яток нацiонального значення здiйснюється лише за наявностi письмового дозволу центрального органу виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини на пiдставi погодженої з ним науково-проектної документацiї.
Музеєфiкацiя археологiчних пам'яток мiсцевого значення здiйснюється лише за наявностi письмового дозволу органу культурної спадщини Ради Мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiсцевих державних адмiнiстрацiй вiдповiдно до їхньої компетенцiї, на пiдставi погодженої з ними науково-проектної документацiї.
Науково-проектну документацiю для музеєфiкацiї археологiчних об'єктiв розробляють спецiалiзованi проектнi установи з обов'язковою участю квалiфiкованих фiхiвцiв-археологiв.
Контрольними органами за процесом музеєфiкацiї археологiчних пам'яток є центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини. Центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини здiйснює нагляд за виконанням робiт з музеєфiкацiї. Громадський контроль за музеєфiкацiєю археологiчних пам'яток здiйснює Українське товариство охорони пам'яток iсторiї та культури.
За музеєфiкованими пам'ятками археологiї зберiгається встановлений порядок державного облiку об'єктiв культурної спадщини.
Фiнансування музеєфiкацiї здiйснюється за рахунок коштiв загального та спецiального фондiв державного бюджету України, бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв.
Джерелами фiнансування музеєфiкацiї археологiчних пам'яток також можуть бути кошти власникiв пам'яток чи уповноважених ними органiв, кошти замовникiв робiт, благодiйнi внески та пожертвування, у тому числi валютнi, на охорону археологiчної спадщини та iншi джерела, не забороненi законодавством України.
Музеєфiкованим археологiчним об'єктам надається статус археологiчного музею-заповiдника. Рiшення про створення археологiчних музеїв-заповiдникiв приймають їх засновники. Засновниками музеїв можуть бути вiдповiднi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування.
Археологiчнi музеї-заповiдники можуть засновуватись на державнiй та комунальнiй формах власностi. При створеннi музеїв-заповiдникiв засновники дотримуються процедури, що передбачена для заснування музеїв.
Фiнансування археологiчних музеїв-заповiдникiв здiйснюються за рахунок державного бюджету України, республiканського бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв. Існують додатковi джерела фiнансування музеїв, такi як плата за вiдвiдування музеїв та виставок; кошти, одержанi за науково-дослiднi та iншi види робiт, якi виконує музейний заклад на замовлення пiдприємств, установ, органiзацiй, об'єднань громадян та громадян; прибутки вiд реалiзацiї сувенiрної продукцiї, видавничої дiяльностi; плата за кiно- i фотозйомки тощо.