Держреєстр / Волинська область / м.Володимир-Волинський

Зимненський Святогірський Свято-Успенський монастир

Комплекс належить до типу оборонних монастирів, що набули широкого поширення на землях Східної Європи в епоху пізнього середньовіччя. Розташований за 5 кілометрів від міста Володимира-Волинського - історичної столиці Волині. Стоїть на пагорбі, що круто обривається до заплави річки Луг, посідає вигідне в оборонному відношенні становище.

До складу монастирського комплексу входять Успенський собор, оборонні мури з брамами і наріжними баштами, надбрамна башта-дзвіниця на півдні, трапезна з церквою. На північній терасі, що прилягає до собору та оборонних мурів, стоїть невеличка Троїцька церква. Поруч з нею у схилі пагорба - вхід у печери з підземною Варлаамівською церквою.

Виникнення монастиря відноситься до ХІ століття. Згідно з місцевою легендою монастир заснував сам Великий князь Київський Св. рівноапостольний Володимир. Проте перша документована згадка про нього зустрічається в 1458 році. Спершу всі споруди були деревўяними. З 1460-х років власники цих земель - князі Чорторийські будують муровані храми й оборонні мури з баштами. Пізніше у всіх чотирьох оборонних мурах були влаштовані аркові брами. Значні роботи з реконструкції монастиря проведено в 1899 році за проектом архітектора Н.П.Козлова. Тоді перебудовано дзвіницю, Успенську церкву, побудовано школу і підземну Варлаамівську церкву.

Успенський собор з печерами побудовано в 1495 році, перебудовано у 1550 році. У результаті перебудов 1724 року храм став схожим на католицький костел. Реконструкція, зроблена в 1898-1900 роках, надала храму рис православного храму в неоросійській стилістиці.

Собор входить в систему оборонних мурів монастиря. Він прямокутний у плані, тринавовий, з однією півкруг-лою в плані вівтарною апсидою, безбанний, перекритий склепіннями. З північного сходу прилягає двоярусна обо-ронна башта. Первісно вінчався чотирма наріжними обо-ронними баштами, а нині - пўятьма банями, поставленими у середині 1990-х років.

З північного боку біля підніжжя земляної тераси в товщі підпірної стіни влаштовано вхід до печер у вигляді аркової галереї. У глибині печерного комплексу влаштовано Варлаамівську церкву - невелике прямокутне в плані приміщення з двома апсидами на сході і заході, перекрите зімкненим склепінням з квадратовим вентиляційним отвором.

Оборонні мури з баштами, збудовані у XV-XVI ст., у плані мають форму неправильного чотирикутника, по кутах якого стояли башти. Південна стіна включає також проїзну башту-дзвіницю і круглу в плані башту. По верху стін був бруствер з бійницями й бойовим обходом.

Троїцька церква, збудована в 1465-1475 роках, стоїть поза межами монастирського двору. Це одна з двох церков монастиря, яка з кінця XVIІІ століття використовувалася як каплиця. Вона зазнала численних ремонтів, проте добре зберегла свої первісні форми, унікальні в українській архітектурі. Церква невелика, дводільна, безстовпна, з напівкруглою вівтарною апсидою. Нава й вівтар перекриті світловими банями з підвищеннями - скуф'ями.

Зимненський Святогірський Свято-Успенський монастир є найстародавнішим і найбільшим у Західній Україні православним монастирем оборонного типу з деякими західноєвропейськими романо-готичними рисами в архітектурному устроєві.