Погода [ законодавство ] [ реєстри ] [ краєзнавство ] [ архітектура ] [ історія ] [ мистецтво ]

мистецтво / дослідження

Олена Білецька, Юрій Коренюк,
Олег Семенов, Юлія Стріленко

ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ СТІНОПИСІВ
МИХАЙЛІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ

Мальовання в проїзді дзвіниці.Від часу, коли Президент України підписав розпорядження про першочергові заходи щодо відбудови комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської лаври, проминуло три роки. І ось на Володимировій горі вже засяяв золотими банями відбудований Михайлівський собор.

У відтворенні по-варварському знищеної в середині 30-х років національної святині взяли участь фахівці різного профілю. Для розв'язання технологічних питань було залучено державний науково-технолопчнии центр консервації та реставрації пам'яток (ДНТЦ "Конрест").

Мальовання в техніці "кейм" на Фасаді дзвіниці й мурах при вході до Святої брами Михайлівського Золотоверхого монастиря.Зокрема перед технологами постало дуже складне й цікаве завдання вибору технології виконання живопису.

На кінець 20-х років, коли соборний храм Михайлівського Золотоверхого монастиря закрили, в його інтер'єрах і на фасадах були і настінний живопис та ікони, що являли собою частини монументальних ансамблів різних епох: мозаїки і фрески ХП-го та мальовання XVIII і XIX сторіч. Фасади собору й і дзвіниці, мури при вході до Святої брами та їхні склепіння прикрашали мальовання, виконані олією.

Нині при виборі техніки виконання живопису за головний критерій правили його довговічність і стійкість до несприятливих І впливів зовнішнього середовища. Крім того, відповідно до задуму авторів проекту новий живопис повинен відтворювати як давньоруську фреску, так і олійні мальовання XVIII сторіччя. Завдання непросте, бо ці дві техніки принципово відмінні як природою використовуваних матеріалів, так і виглядом живопису. Навіть не фахівець легко відрізнить фрескові мальовання від Фрагменти мальовань у проїзді дзвіниці . "Покрова Богородиці".олійних. Технологічні особливості фрескового живопису полягають у тому, що фарби становлять водну суспензію стійких мінеральних пігментів. Давньоруський фресковий живопис мав обмежену палітру основних кольорів: жовті й червоні пігменти - це природні глини (вохри), колір вохр зумовлений наявністю в їхньому складі сполук заліза - оксидів або гідрооксидів; зелені представлені також сполуками заліза (зелені землі); як синю фарбу вживали природний ультрамарин, який діставали, подрібнюючи напівкоштовний мінерал лазурит; чорний пігмент готували, спалюючи в печах деревину сосни, ялини або липи, а іноді послуговувалися мінеральним земляним чорним пігментом (чорнило земляне); як білило використовували дрібно-розтертий вапняк або старе карбонатизоване вапно. Водну суспензію пігменту наносили на вологий шар вапняного ґрунту. Вапно для фрескового живопису готували ретельно. Це був довгий і складний процес. Під дією вологи та вуглекислого газу грунт разом із фарбовим шаром карбонатизувався, утворюючи щільну поверхню, яка з часом набувала властивостей мармуру. Завдяки цьому фресковий живопис не має блиску, гама кольорів стримана і легка.

Фрагменти мальовань у проїзді дзвіниці "Святителі".Натомість в олійній техніці фарби замішують на спеціально приготованій лляній олії. Згодом олійне в'яжуче висихає, утворюючи щільну прозору плівку. Кількість пігментів, застосованих в олійному живописі, значно більша й різноманітніша, ніж у фресковому. Тому олійний живопис яскравіший, має виразну фактуру й блиск. Однак вигляд живописного твору, виконаного в олійній техніці, значною мірою залежить від технічних прийомів мистця.

Перш ніж дати рекомендації щодо технології відтворення мальовань у Михайлівському Золотоверхому монастирі, було ретельно проаналізовано результати спостережень за виконаними в різних техніках стінописами ХІ-ХІХ сторіч на пам'ятках архітектури. У висліді з'ясували, що фресковий живопис зазнає сильного впливу агресивного середовища (особливо занечищеного повітря в промислових містах), при цьому фарбовий шар нестійкий до процесу очищення. Олійні мальовання, особливо екстер'єрні, не витримують впливу вологи, перепаду температур та інших чинників зовнішнього середовища. | Наприклад, живописні панно на мурах біля | Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, незважаючи на старанний дог ляд і постійні реставрації, не мають експозиційного вигляду. До швидкого руйнування олійного живопису на стіні спричинюється головно те, що його плівка закриває пори й порушує "дихання" стіни.

Ікони для ліхтаря бані . Мальовання в техніці "кейм" на шиферній плиті, позолота.Основною вимогою виконання стінопису в олійній техніці є стабілізація вологісного режиму муровання й тиньку під живописом. У нововідбудованому храмі існує небезпека, що відносна вологість повітря буде підвищена. Це створює умови для мікологічного (грибкового) ураження, до якого олійний живопис нестійкий. Вищезазначені чинники стосуються і казеїново-олійної темпери.

І тут згадалася давня, але майже забута техніка силікатного живопису, відома під назвою "кейм". Хрещеним батьком цієї техніки був баварський ремісник і дослідник А.Кайм. У 1878 році він запатентував фарби на основі рідкого силікату калію (рідке скло) та стійких мінеральних барвників. Коли цю фарбу наносять на силікатну основу, наприклад, потиньковану поверхню стіни, вона хімічно сполучається з нею, утворюючи одне ціле. Завдяки цьому силікатні мальовання не обсипаються і не відлущуються од основи, як це буває з олійним живописом. А на відміну од фрески поверхня кеймовських фарб стійка до механічної Фрагмент мальовань в проїзді дзвіниці.дії. Силікатні фарби не мають конкурентів за світло- та вологостійкістю. Вони також стійкі до дії мікроорганізмів, не потерпають від сезонних перепадів температур і їх легко мити.

Особливе значення має те, що, крім усіх перелічених переваг, силікатні фарби відзначаються ще й широкими живописними можливостями. Залежно від консистенції силікатного в'яжучого й технічних прийомів за допомогою їх можна імітувати фреску, а при потребі досягти ефектів, характерних для насиченого в кольорі й багатого на відтінки олійного живопису.

Отже, техніка "кейм" повністю відповідає вимогам, що їх належить додержати при оздобленні відбудованого собору. Та на заваді до практичного застосування цієї техніки стало те, що в нашій державі художні силікатні фарби не виготовляють і не довозять з інших країн. До того ж, мало хто з сучасних художників-професіоналів узагалі чув про цю техніку.

С.Баяндін. Після довгих пошуків і консультацій із зарубіжними спеціалістами на міжнародних виставках з'ясувалося, що в Німеччині є фірма "КЕІМ FARBEN" - підприємство, яке має багаторічний досвід виробництва силікатних фарб і супутніх матеріалів. Директор ДНТЦ "Конрест" Юлія Стріленко оперативно зв'язалася з німецькими колегами, і розпочалася інтенсивна спільна робота. Вже на першому етапі здійснення проекту ускладнилося тим, що треба було виконати мальовання на щойно відбудованих стінах і в проїзді Святої брами. На той час вологісний режим муровання й тиньку ще не усталився, тому було вирішено виконати живопис на азбоцементних плитах. Це дало змогу художникам працювати в майстерні, а головне - виключався небажаний вплив вологи на фарбові шари.

Художник Ю.Гузенко.Завдяки плідній співпраці технологів "Конресту" з фахівцями фірми " КЕІМ FARBEN" розроблено технологію виконання мальовань. Проте було багато сумнівів і тривог, адже мала оздоблюватися унікальна пам'ятка. Не одразу прийняли техніку "кейм" і художники, бо ж звикли працювати в традиційних техніках, а живописних можливостей силікатних фарб не знали. Та попри все творче спілкування технологів і художників виявилося плідним, і за короткий час вони разом опанували нову техніку. До Дня Києва у травні 1998 року на стінах при вході до Святої брами Михайлівського Золотоверхого монастиря й на фасадах дзвіниці розмаїттям барв засяяв живопис, виконаний у техніці "кейм".

Нині колектив художників спільно з ДНТЦ "Конрест" працює над інтер'єром собору. Сподіваємося, що до 2000 року будуть відтворені і мальовання у вівтарі та центральній частині храму, а отже - можна буде правити службу Божу.

ПУ № 1 1999 р.


Погода [ законодавство ] [ реєстри ] [ краєзнавство ] [ архітектура ] [ історія ] [ мистецтво ]