Микола Кучерук

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ ІКОМОСУ

ЗАМОСТЯ - ЛЬВІВ - КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ

У жовтні 1997 року відбулася міжнародна конференція "Охорона і управління містами Центральної і Східної Європи, включеними і пропонованими до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО". Організували її Польський національний комітет ІКОМОСу, мер міста Замостя, дирекції державних історико-архітектурних заповідників та міські ради Львова й Кам'янця-Подільського. Були представлені фахівці 12 країн - Білорусі, Болгарії, Естонії, Італії, Мексики, Польщі, Росії, Словаччини, України, Фінляндії, Франції, Чехії. В ході конференції презентовано історико-архітектурну спадщину двох визначних українських міст, що пропонувалися для внесення до Списку всесвітньої культурної спадщини.

5 жовтня учасники конференції з'їхалися до Варшави і того ж дня вирушили до Замостя, де 6 жовтня її урочисто відкрили мер цього міста Марек Частох і Міністр культури і мистецтв Польщі Тадеуш Поляк. У пленарному засіданні 7 жовтня від Ліги історичних міст України взяла участь Богдана Урбанович. Ввечері учасники конференції прибули до Львова.

Презентація Львова пройшла 8 жовтня. Після двогодинної екскурсії містом, яку провадив директор інституту "Укрзахідпроектреставрація" Іван Могитич, у Будинку архітектора відбувся "круглий стіл", на якому йшлося про специфіку охорони і реставрації архітектурної спадщини Львова. На жаль - мабуть, через брак коштів - на "львівську" частину конференції не було запрошено працівників столичних пам'яткоохоронних структур, колег з інших міст-заповідників. Шкода, бо подія була варта того, щоб про неї дізналося якомога більше фахівців.

По обіді двома автобусами гості й господарі виїхали до Ка-м'янця-Подільського, де наступного дня презентовано це місто. Три години тривала перша екскурсія Кам'янцем, здебільшого піша. Огляд пам'яток закінчився біля Замкового мосту, звідки розгортається велична панорама Старого і Нового замків.

О 12 годині в конференц-залі будинку міської ради розпочалося пленарне засідання. Учасники конференції отримали спеціально підготовані течки з картою Кам'янця, комплектом кольорових краєвидів міста, науково-популярним буклетом, матеріалами номінації міста до Списку всесвітньої спадщини (опрацьованими дирекцією заповідника й київським ДНДІТІАМом), ілюстрованим архітектурним нарисом про Старе місто (складеним ДНДІТІАМом), а також спеціальним українсько-польсько-англомовним науковим виданням "Кам'янець-Подільський за римських часів", виданим до конференції ДНДІТІАМом за участю варшавського НДІ доріг і мостів у рамках міжнародного співробітництва.

Після привітання від міськради (О.Мазурчак) і дирекції заповідника (В.Фенцур) з доповіддю "Нормативно-правове регулювання охорони, використання та управління об'єктами архітектурної спадщини" виступив автор цієї статті.

Наукова презентація архітектурно-містобудівної спадщини Кам'янця (враховуючи наявність досить повного "досьє" текстових та ілюстративних матеріалів) була присвячена тільки одному, але ключовому аспекту визначення цінності міста - його визначному історико-культурному ландшафту й найдавнішій архітектурно-містобудівній спадщині, що сягає початку нашої ери.

Завідувачка відділу ДНДІТІАМу Ольга Пламеницька виголосила доповідь "Кам'янець-Подільський - римська фортеця". Основний зміст її полягав у тому, що давньоруський період архітектурно-урбаністичного розвитку міста був не першим, а другим - після "дако-римського" (часів завоювання Дакії імператором Траяном), від якого залишилися фрагменти укріплень Старого замку, а також давня частина Замкового мосту. Не менш сенсаційно для зарубіжних учасників конференції (в Україні ці матеріали вже неодноразово публікувалися) пролунала теза про те, що зведений у перші століття нашої ери в Кам'янці міст через Смотрич імовірно зображено на рельєфі Траянової колони в Римі. Доповідачка наголосила, що Кам'янець - це унікальний у Центрально-Східній Європі приклад збереженості впродовж майже 2000 років первісної оборонно-урбаністичної концепції, що походить з античних часів.

Заступник начальника відділення мостів варшавського НДІ доріг і мостів доктор Януш Римша в доповіді "Концепція реконструкції Замкового мосту в аспекті досліджень Траянової колони в Римі" подав інженерні аргументи на підтвердження архітектурної концепції О.Пламеницької.

Доповідь працівника Київ-НДІП містобудування, автора генерального плану Кам'янця-Подільського Тараса Довженка поглибила тему охорони архітектурної спадщини Старого міста проблемами його комунікацій та збереження унікального Замкового мосту й залишків давнини. Доповнила презентацію унікальних, притаманних тільки Кам'ян-цю природних цінностей доповідь "Історичний крайобраз та його охорона", з якою виступила заступник директора Національного природного парку "Подільські Товтри" Людмила Любінська. Пленарне засідання закрив президент Польського національного комітету ІКОМОСу професор Кшиштоф Павловський. Він висловив спільне позитивне враження експертів ІКОМОСу від роботи конференції, що стала реальним внеском до програми, прийнятої на міжнародній конференції ЮНЕСКО в Замості 1994 року, високо оцінив архітектурно-містобудівну спадщину Кам'янця-Подільського і Львова, рівень презентації і якість підготовлених матеріалів. Все це можна розцінювати як упевнений крок на шляху до внесення цих міст у Список всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. (У 1998 р. Львів внесено до Списку ЮНЕСКО. - Ред.)

Конференція ухвалила резолюцію, яка тут публікується.

По обіді розпочалася друга екскурсія до Замкового мосту й Старого замку. Чимала група цілеспрямовано оглядала рештки укріплень перших століть нашої ери. Потім учасники конференції відвідали Хотинську фортецю, а повернувшись у Старе місто, закінчили знайомство з вечірнім Кам'янцем у катедральному костелі.

Конференція сприяла новим контактам між фахівцями, ініціюванню нових планів міжнародного наукового співробітництва. Особливий оптимізм щодо майбутньої співпраці вселяли оприлюднені на конференції результати здійснюваної в Кам'янці спільної програми київського і варшавського інститутів. Зустрічі й обговорення, що тривали під час екскурсій, були особливо цікавими завдяки таким яскравим особистостям, як професори Кшиштоф Павловський, Едмунд Малахович, Міхал Віт-ицький, Ольгерд Чернер, Станіслав Лятур, Мачей Павлицький, Марек Частох. 1997р.

ПУ № 3-4 2000 р.