інститут /діяльність
Історичний ландшафт центру
Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького
  За дорученням Міністерства культури і туризму України міжвідомча група фахівціву у складі: Ленченка В.О. (керівник) - н.с. НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, члена Національної спілки архітекторів України, дійсного члена ІКОМОС; Товкайла М.Т. - с.н.с. ІА НАНУ, к.і.н; Осадчого Р.М. - с.н.с. НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України; Біляшівського М.М. - спеціаліста І-ої категорії Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, члена Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, члена ревізійної комісії Національного екологічного центру України;
В червні 2006 р. було проведенно обстеження та фотофіксацію пам'ятки місцевого значення "Історичний ландшафт центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького", розташованої в регіональному ландшафтному парку "Гранітно-степове Побужжя" (каньйон річки Південний Буг у межах смт Костянтинівка Арбузинського р-ну, с. Богданівка Доманівського р-ну та м. Южноукраїнськ Миколаївської обл.)
Датується поселеннями доби мезоліту- ІХ-VІІ ст. до н.е., неоліту- кінець VІ- перша третина V ст. до н.е., енеоліту- ІХ-VІІ ст. до н.е., доби бронзи- ХІV-ХІІ ст. до н.е., середньовіччя- ХІІ-ХІІІ ст. н.е., пізнє середньовіччя- ХVІ-ХVІІІ ст.
 Урочище Гард часто згадується в документах ХVІ-ХVІІІ ст. Як видно з донесення кошового Олексія Білецького від 4 серпня 1760 р., сюди, в Гард, кожного року в літній час із Січі та зимовників відправлявся полковник із особливою командою для охорони кордону та підтримування порядку між рибалками і козаками, які повинні були знаходитися тут протягом літа до осені. За топографічним описом 1774 року, влітку в Гарді завжди утримувалася команда до 500 чоловік, які жили в 50 куренях (шалашах), 2 хатах та 10 землянках; на зиму тут залишалась лише невелика залога. Через розташований тут риболовний завод Буг вважався найкращим місцем для рибної ловлі у Запорожжі.
Свою назву урочище отримало від розташованого тут з давніх часів риболовецького гарду.
Д.Яворницький, особисто обстежив урочище. При цьому він спирався на складений у 1742 році французьким інженером-підполковником Даніелем де Боскетом план Запорозького Гарду. За цими даними, у Гарді знаходився найвідоміший на Бузі рибний завод. У Паланковій балці розташовувався військовий табір козаків та запорізький цвинтар. Навпроти цієї балки існувала в запорожців також стара переправа (перевіз) через Буг, куди сходилися кілька великих транзитних шляхів, відомих під такими назвами: Чорний польський (Шпаків), Гардовий (Королівський), Січовий нижчий та Керван-Іоль.
 На одному з каменів Гардового острова стояла перша похідна церква в ім я Покрови Пресвятої Богородиці, яка існувала вже у 1742 р. Самі ж риболовецькі споруди- старий або козацький гард- знаходилися в північному кінці острова на місці порога.
Початок археологічних досліджень Запорозького Гарду та його околиць поклала Бозька археологічна експедиція НКО (Народний комісаріат освіти) під керівництвом Ф.Козубовського. Протягом 1930-1931 років вона дослідила рештки військового табору і цвинтаря в Паланковій балці та відкрила ряд нових пунктів зі старожитностями ХVІІ-ХІХ ст.
Протягом 1930-1931 років під керівництвом Т.Мовчанівського було проведено поглиблену розвідку поселення в урочищі Гард поблизу села Богданівка. У результаті цих робіт було, встановлено характер пам ятки,стратиграфію геологічних та культурних нашарувань. Більшість із здобутих матеріалів віднесено до часів неоліту,енеоліту в репрезентації залишків трипільської доби.
З 1978 р. розпочалося систематичне дослідження неолітичних пам яток Степового Побужжя Інгульською (з 1980 року - Миколаївською) новобудовною експедицією Інституту АН УРСР, очолюваною О.Шапошниковою. Ці роботи, що ознаменували новий етап в дослідженні Буго-дністровської культури (БДК) регіону, проводились у зв зку з будівництвом енергокомплексу Південно-Української АЕС.
 У 1980 р. Миколаївська експедиція провела розвідки по обох берегах Південного Бугу в результаті яких було виявлено ряд нових неолітичних пам яток, серед них Пугач 1, а пізніше у 1985-1988 рр., М.Товкайло поселення Гард 3, Гард 4.
Протягом 1979-1988 років археологічні дослідження в районі Гарду проводила Миколаївська експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом О.Шапошникової. В результаті цих робіт було відкрито нові пам ятки доби Запорозької Січі й добуто матеріали, що значною мірою розширюють історичні відомості про Запорозький Гард.
Ландшафт:
Ландшафт каньйону річки Південний Буг на зазначеній ділянці є унікальним об'єктом природи, належить до наймальовничіших порожестих ділянок нижньої течії річки Південний Буг, де зберіглися класичні річкові пороги. Русло річки, прорізаючи гірські породи, пролягає у глибокому каньйоні. Скелясті береги переходять у пологі плакори, що мають на поверхні скупчення великих обвітрених округлих скель і каменів, а на перефирії- у хвилясті степові ландшафти.
 Археологічний комплекс "Історичний ландшафт центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького" відповідає критеріям пам'ятки національного значення, як об'єкт що справив значний вплив на розвиток культури України і безпосередньо був пов'язаний з видатними історичними подіями, оскільки з XVI ст. відіграв роль осередку формування славетної Запорізької Січі. Особливу цінність являють культурні шари: енеоліту, неоліту, Середньовіччя та пізнього Середньовіччя, що утворюють цілісний комплекс. Вони споруджені у тісному зв'язку з майже недоторканим ландшафтом, а тому цілком відповідають й критерію автентичності. Крім того, комплекс включає ряд археологічних, подекуди унікальних об'єктів попередніх епох: від неоліту до середньовіччя, поширених на всій території Історичного ландшафтного центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького.
Перелік пам'яток археології:
| 1 |
7 печер (гротів) пізньосередновічного часу. ХVІІ-ХІХ ст.н.е. Великий Острів. |
| 2 |
Фундамент споруди. ХІХ ст. н.е. Великий Острів. |
| 3 |
Поселення доби неоліту-енеоліту. Кінець VІ-ІІІ тис. до н.е. Великий Острів. |
| 4 |
Залишки землянок з печами пізньосередньовіччя. ХVІІІ ст. Великий Острів. |
| 5 |
Поселення пізнього середньовіччя. ХVІІІ ст. Малий Острів південно-східна частина. |
| 6 |
Село пізнього середньовіччя. Не виключено, що це залишки козацького поселення Гардового- саме таку назву мало с.Богданівка до 1801 р. ХVІІІ ст. На північно-західному схилі балки, розташованої на південній околиці с. Богданівки, Доманівського району. |
| 7 |
Поселення "Балка Золотарка". Сабатинівська культура ХІV-ХІІ ст. до н.е. східна околиця вул. Набережна смт.Констянтинівка, Арбузинського району. |
| 8 |
Поселення "Богданівка-ГЕС". Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення розташоване на схід від с.Богданівка, Доманівського району. |
| 9 |
Поселення "Нестеренкова балка". Трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. Поселення на північ від безіменної балки в якій розташоване поселення Гард-4, на схід від с.Богданівка, Доманівського району. |
| 10 |
Поселення Гард-4. Буго-дністровська культура -кінець VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- Б2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та середньостогівська культура- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., епоха бронзи (пізній етап)- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., та пізнє середновіччя- ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району. |
| 11 |
Поселення Гард-3. Буго-дністровська культура кінець VІ- початок V тис. до н.е. культура-, трипільська культура етапу С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., томашівсько-сушківського типу- перша пол.ІІІ (перша пол. ІV) тис. до н.е. Виявлені також окремі матеріали епохи бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. , давньоруського часу- ХІІ-ХІІІ ст. та ХVІІ-ХVІІІ ст. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району. |
| 12 |
Поселення Гард-2. Трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району. |
| 13 |
Поселення Гард. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третьою чвертями ІV тис. до н.е., епоха бронзи- ХХ-ХV ст. до н.е. та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. Поселення в урочищі Гард на південний схід від с. Богданівка, Доманівського району. На уступі правого берега р. Південний Буг (гардовий клин). |
| 14 |
Поселення Пугач-1. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третью чвертями ІV тис. до н.е., та ХVІІ-ХVІІІ ст. н.е. На південь від м. Південноукраїнськ Арбузинського району. |
| 15 |
Поселення Пугач-2. Буго-дністровська культура VІ- початок V тис. до н.е., трипільська культура етапу- А- перша половина ІV (перша пол. V) тис. до н.е., В2- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., С1- ІV-середина ІІІ тис. до н.е., середньостогівської культури- другою-третью чвертями ІV тис. до н.е., ХХ-ХV ст. до н.е. На південь від м. Південноукраїнськ Арбузинського району. |
| 16 |
Поселення Богдановка-1 (Сокурова балка). трипільська культура етапу С1 - ІV-середина ІІІ тис. до н.е. на відстані 2,5 км на південь від с.Богданівка Доманівського району. |
| 17 |
Залишки укріплення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХІХ ст. Сокурова балка (Гардова). На південь від с. Богданівка Доманівського району. |
| 18 |
Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІІ ст. на південному схилі Клепаної балки, на південь від поселення Пугач-2, на лівому березі Південного Бугу. |
| 19 |
Поселення Клепана балка. Буго-дністровська культура- VІ- початок V тис. до н.е., пізньотрипільська культура ІV-середина ІІІ тис. до н.е. та ХVІІІ ст. На південь від м. Південноукраїнськ, Арбузинського району. |
| 20 |
Базар пізньосередньовічного часу. ХVІІІ-ХІХ ст. На схід від Паланкової балки, краї плато високого лівого берега р.Південний Буг. |
| 21 |
Поселення пізньосередньовічного часу. ХVІІ-ХVІІІ ст. Острів Клепаний (Гардовий). |
Карта-схема розташування пам'ятки "Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького" з використанням меж регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" (файл zip-PDF-542kb)
|
