Лютий 2009
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28

  Погода
 
ІНСТИТУТ
   Діяльність
   Вчена рада
   Видання інституту
   Участь у конференціях
 
ЗАКОНОДАВСТВО
   Закони
     Підзаконні акти:
 
укази і розпорядження Президента України
постанови Верховної Ради України
постанови Кабінету Міністрів України
акти Мінкультури
акти Державної служби
акти інших органів
   Міжнародні документи
   Проекти нормативних актів
 
   ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ
 
   РЕЄСТРИ
 
   ЗАПОВІДНИКИ
 
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА:
   Археологія
   Історія
   Монументальне мистецтво
   Архітектура та
   містобудування
   Садово-паркове
   мистецтво
   Ландшафтні
   Наука і техніка
   Краєнавство
 
   ПЕРСОНАЛІЇ
 



інститут /діяльність

Навесні 2006 р. на запрошення Бахчисарайської міськради співробітниками відділу охорони археологічної спадщини були обстежені скельні споруди Успенського печерного монастиря в м. Бахчисарай АР Крим.
В результаті досліджень встановлено, що комплекс монастиря складається щонайменше зі 116 скельних споруд, розташованих 7 окремими угрупуваннями в урвищах обох схилів балки Майрам-дере на площі близько 12 га.

Загальний вигляд скельної групи ІІ група споруд - на південно-західному схилі балки, - ймовірно, відігравала роль центру монастиря. Вона складається з 37 скельних споруд, розташованих навколо Успенської печерної церкви в 6 ярусів. Крім церкви, у складі комплексу є печерні споруди з гробницями, житлові келії та господарські приміщення. Споруди цієї групи зазнали значних перебудов у часи відновлення монастиря в ХІХ-ХХ ст.

Загальний вигляд скельної групи ІIІІ група споруд розташована на протилежному схилі балки, безпосередньо навпроти групи І. Вона складається з 42 скельних споруд, розташованих у 6 ярусів. Дві печери з цієї групи можна визначити як каплиці, тут також є декілька приміщень та штучних терас з господарськими і зерновими ямами. Деякі зі скельних споруд групи використовувались у XV-XVIII ст. мешканцями поселення Маріамполь в якості житлових та господарських приміщень.

Загальний вигляд скельної групи ІIIІІІ група споруд розташована на північно-східному схилі балки, за 25 м на захід від попередньої. Вона складається з 11 скельних споруд, розташованих у 2 яруси. Приміщення представлені зруйнованими житловими та господарськими печерними спорудами, серед них є 2 ймовірні маленькі церкви або каплиці.


Загальний вигляд скельної групи ІVIV група споруд розташована на північно-східному схилі балки, на схід від групи ІІ, й представлена 11 скельними спорудами, розташованими у 3-4 яруси. Приміщення обладнані у природних гротах і мають житловий та господарський характер. Окремі скельні споруди групи використовувались у XV-XVIII ст. мешканцями поселення Маріамполь в якості господарських приміщень.

Загальний вигляд скельної групи VV група споруд розташована на тому ж схилі балки, за 40 м на схід від попередньої. Складається з 7 скельних споруд, розташованих у 4-5 ярусів. Основу цієї групи становлять печерні келії, виконані у розрізнених уламках скелі, розташованих на схилі балки. Окремі споруди групи зазнали перебудов у часи відновлення монастиря в ХІХ-ХХ ст.

Загальний вигляд скельної групи VIVI група знаходиться на тому ж схилі, за 25 м на схід від попередньої. Вона складається з 4 скельних споруд, розташованих у 2 яруси. Одна з цих споруд, ймовірно, відігравала роль меморіальної каплиці з похованнями, інші мають житловий або господарський характер.



Загальний вигляд скельної групи VIIVII група розташовується на протилежному схилі балки за 100 м на схід від групи І. Її утворюють 4 скельні споруди - печерне приміщення келії, прискельні будівлі та руїни напівпечерної церкви (т.зв. Гефсиманська каплиця). Споруди розміщено у 3 яруси. Церква має сліди пізніших ремонтів - щілини у скелі закладено середньовічним муруванням, поряд спостерігаються скупчення будівельних матеріалів ХІХ-ХХ ст.
Археологічні матеріали та характер планування комплексу дозволяє визначати його як залишки великого монастиря, влаштованого у VIII-IX ст. на зразок ранньовізантійських лавр православного Сходу.