Жовтень 2009
Нд Пн Вт Ср Чт Пт Сб
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Погода
 
АРХІТЕКТУРА
Дослідження
Реставрація
Публіцистика
Архітектори
 
МИСТЕЦТВО
Дослідження
Публіцистика
Митці
 
ІСТОРІЯ
Дослідження
Публіцистика
Історичні постаті
Геральдика
 
ЗАКОНОДАВСТВО
Закони
Міжнародні документи
 Підзаконні акти
укази і розпорядження
Президента України
постанови Верховної
Ради України
постанови Кабінету
Міністрів України
акти Мінкультури
акти інших органів
 
КРАЄЗНАВСТВО
Заповідники
Регіони
 
РЕЄСТРИ
 



краєзнавство / реставрація


Олександр Лівінський

"КОНРЕСТ"

Науково-технологічне забезпечення реставраційної галузі

Україні зареєстровано понад 150 тисяч нерухомих пам'яток історії та культури, серед яких пам'ятки містобудування, архітектури, монументального мистецтва, історико-архітектурні й історико-культурні заповідники. Ця величезна спадщина потребує дослідження, збереження, реставрації та доцільного використання з урахуванням міжнародних норм, зокрема конвенцій, до яких приєдналася Україна.

Міжнародні організації, такі як ІКОМОС, ІККРОМ, визначають культурні й професійні норми в пам'яткоохоронній практиці. На них орієнтуються різні країни, зберігаючи свою національну спадщину. Україна належить до європейської спільноти і має за мету вийти на європейський рівень у галузі реставрації пам'яток історії та культури. Багатовікова культура України, її яскрава й драматична історія і не менш драматична доля архітектурно-мистецької спадщини потребують сформування такої національної пам'яткоохоронної галузі, яка б відповідала найвищим міжнародним професійним стандартам. Це завдання з огляду на теперішній стан економіки й культури нашої держави - непросте.

Реставрація пам'яток в Україні нині переживає складний період, зумовлений кризою науки і виробництва. Відбувається динамічна і, певною мірою, некерована поляризація інтересів держави, власників і користувачів, виробничників. Реставраційна галузь за останні роки обрала шлях акціонування і приватизації підприємств виробничих і почасти проектувальних. Це майже відразу позначилося на якості наукового забезпечення реставраційних робіт. Становище погіршилося від неопрацьованості нормативно-методичної бази реставрації. За цих обставин реальною стала загроза втратити той величезний науково-практичний потенціал і нагромаджений протягом десятиріч досвід, завдяки якому Україна в колишньому СРСР посідала одне з чільних місць за якістю й масштабом реставраційних робіт.

Розуміючи, що приватні структури не можуть визначати культурну політику в реставрації, що саме держава має забезпечити високий науково-методичний рівень і відповідний технологічний супровід цієї важливої і престижної галузі, Держбуд України у квітні 1998 року ухвалив створити Державний науково-технологічний центр консервації і реставрації пам'яток (ДНТЦ "Конрест"). Сформовано його на базі Державної науково-технологічної лабораторії консервації та реставрації пам'яток (НТЛ "Конрест") як провідну галузеву організацію з питань архітектурно-технологічного, науково-інформаційного, навчально-консультативного й нормативно-методичного забезпечення консервації і реставрації пам'яток містобудування, архітектури та монументального мистецтва.

На Центр покладено завдання виконувати комплексні архітектурно-технологічні дослідження пам'яток містобудування, архітектури (включно з археологічними залишками їх) та монументального мистецтва, опрацьовувати теоретичні й прикладні пошукові теми з методики дослідження і виробництва в галузі консервації та реставрації, організовувати навчання фахівців, проводити семінари, курси підвищення кваліфікації, стажування.

Центр виконує комплексні обстеження, архітектурно-технологічні дослідження та фіксацію пам'яток містобудування і архітектури; техніко-технологічні дослідження пам'яток монументального мистецтва; вивчає причини руйнації пам'яток і розробляє нові методи захисту їх від впливу шкідливих чинників (хімічних, біологічних, температурно-вологісних тощо); досліджує, апробує та сертифікує вітчизняні й зарубіжні матеріали і технології, що використовуються в практиці консервації та реставрації пам'яток; здійснює технологічну експертизу матеріалів і методів консервації і реставрації пам'яток; розробляє нові матеріали для реставрації за давніми рецептурами; провадить комплексні протиаварійні та консерваційно-реставраційні роботи на пам'ятках. (Прикладом таких робіт на особливо складних об'єктах є консервація стародавніх підмурків церкви Богородиці Пирогової та Михайлівського Золотоверхого собору в Києві).

Пріоритетний напрям діяльності Центру - дослідження стародавніх будівельних матеріалів і технологій. Науково-дослідну базу для виконання таких робіт в Україні нині має тільки Центр. Результати цих досліджень істотно впливають на формування концептуальних підходів до реставрації пам'яток. Яскраво ілюструють це дослідження Замкового мосту в Кам'янці -Подільському та муровань П'ятницької церкви в Чернігові, що проблематизували узвичаєні, але в цих випадках неефективні консерваційно-реставраційні методики. На основі вивчення стародавніх технологій зродилися нетривіальні пропозиції, як зберегти ці пам'ятки, їх і реалізовано в експериментальних концептуальних проектах.

"Конрест" забезпечує найсучасніший технічний супровід комплексних архітектурно-технологічних досліджень. Досвідчені фахівці оперативно виконують найскладніші стереофотограметричні обміри пам'яток архітектури й містобудування, виявляють і фіксують деформації в конструкціях, опрацьовують технології захисту, збереження і відновлення їх. Ведеться постійний пошук нових матеріалів і технологій для реставраційних робіт. Останнім часом розроблено і впроваджено в реставраційну практику нові матеріали з використанням вітчизняної сировини - формопласт для тиражування ліпного декору, змивач для старих лакофарбових покриттів, перетворювач іржі, антикорозійні покриття, міздряний клей, пунічний віск, що широко впроваджуються в реставраційне виробництво в Україні і мають попит за кордоном.

Останніми роками Центр упевнено вийшов на рівень міжнародної співпраці. Його фахівці стажуються в міжнародному реставраційному центрі ІККРОМ у Відні, підтримують тісні зв'язки з науковцями Варшави, Кракова, Вроцлава, з деякими спорідненими інституціями. Щороку він бере участь у реставраційних ярмарках, конференціях (Лейпциг, Торунь, Краків). У травні 1998 року нові розробки реставраційних матеріалів Центру удостоєно почесного диплома "Дзвін Зигмунта" на міжнародному реставраційному ярмарку-торгах у Кракові. Завдяки контактам Центру з зарубіжними фірмами стало можливим застосовувати в Україні для реставрації архітектурної поліхромії та монументального живопису унікальну силікатну фарбу німецької фірми "КЕІМ-РАК.ВЕМ", що за спектром використання, якістю і довговічністю поки що не має конкурентів.

Спеціалісти ДНТЦ "Конрест" разом з Академією будівництва України на замовлення Держбуду України розробляють нормативну базу реставраційної галузі - державні будівельні норми України, технічні умови та держстандарти. Досі державних будівельних норм для виконання реставраційних робіт у нас не було.

Центр має серйозну наукову базу. Власне з формуванням її й пов'язані початки його історії, коли в 1967 році на основі лабораторії реставрації монументального живопису Академії будівництва і архітектури УРСР було організовано невеличкий підрозділ проектного відділу Українських спеціальних науково-виробничих майстерень. 1971 року його перетворено в науково-дослідну лабораторію. До створеного 1980 року інституту "Укрпроектреставрація" вона ввійшла як науково-реставраційний технологічний відділ. Він мав уже три лабораторії, спеціалізовані за проблематикою реставрації пам'яток архітектури і монументального живопису. У 1994 році відділ набув статусу самостійного державного підприємства - державної науково-технологічної лабораторії (НТЛ "Конрест"). Це була провідна інституція в Україні з питань методології дослідження матеріалів та конструкцій пам'яток і розроблення технологій консерваційно-реставраційних робіт. Тут за результатами ґрунтовних досліджень опрацьовувалися технологічні рекомендації щодо реставрації, якнайбільш наближені до первісних будівельних технологій. Широко проваджені дослідження муровань, будівельної кераміки, деревини, металу, живопису давали змогу опрацьовувати технології захисту, обробки, очищення та зміцнення їх.

Тільки за останні п'ять років Центр виконав науково-дослідні, проектно-технологічні та реставраційні роботи на десятках пам'яток архітектури України - об'єктах Києва (Золоті ворота, Михайлівський Золотоверхий монастир, церква Богородиці Пирогощої, Києво-Могилянська академія, будинок філармонії, споруди Києво-Печерської лаври), Новгорода-Сіверського, Одеси, заповідників "Стародавній Київ", "Херсонес Таврійський" (Севастополь), а також національних заповідників "Софія Київська", "Кам'янець" (Кам'янець-Подільський) тощо.

В архіві Центру зберігається унікальна шліфотека - понад 10000 прозорих шліфів будівельних розчинів сотень пам'яток архітектури України, до якої створюється відповідна база даних, а також заплановано видання наукового Атласу стародавніх будівельних матеріалів та технологій. Протягом багатьох років комплектується науково-технічний архів, фонд експонатів для навчальних програм; розпочато створення комп'ютерної бази даних по пам'ятках архітектури і містобудування.

Структура Центру відповідає основним напрямам його діяльності. Відділи комплексних архітектурних досліджень і наукової реставрації опрацьовують архітектурну проблематику - починаючи від стадії обстеження і обмірної фіксації об'єктів, через архітектурно-історичні дослідження і концептуальні проекти аж до технології ведення консерваційно-реставраційних робіт. Відділ реставрації монументального мистецтва розробляє питання захисту, консервації та реставрації різноманітних видів пам'яток - живопису, мозаїки, дерева, металу тощо. Пошуки оптимальних матеріалів для реставрації та опрацювання технологій використання їх здійснює науково-дослідний відділ, у структурі якого центральне місце належить лабораторії фізико-хімічного аналізу.

Центр забезпечений сучасним лабораторним устаткуванням для багатопрофільних робіт, має розвинену комп'ютерну базу, високий кадровий потенціал. У складі його працюють інженери-технологи, архітекти, мистецтвознавці, хіміки, біологи, художники-реставратори. Серед співробітників - 3 кандидати наук, 8 фахівців з більш як п'ятнадцятирічним стажем науково-практичної роботи в ділянці реставрації. Очолює центр член-кореспондент Академії будівництва України, заслужений будівельник України