архітектура / реставрація

Програма охорони пам'яток.

Утвердження України як незалежної держави нерозривно пов'язане з плеканням національної культурної спадщини. Це - одна із передумов нашого шляху в майбутнє.

Конституцією України, чинним законодавством визначено, що усі пам'ятки історії та культури, які знаходяться на території України, охороняються Державою.

Україна, як член Конвенції "Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини" зобов`язалася забезпечувати охорону, збереження в належному стані культурної спадщини, що розташована на її території.

На сьогодні під державну охорону взято понад 150 тисяч нерухомих пам'яток історії та куцльтури, у тому числі 15 600 пам'яток архітектури і містобудування, з яких Софійський собор з ансамблем споруд та Києво-Печерська лавра, а також історичний центр м.Львова включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а 3 541 об`єкт належить до категорії пам`яток національного значення.

Враховуючи численні пропозиції вчених, архітекторів та реставраторів, Указом Президента України від 23 серпня 1999 року встановлено День пам'яток історії та культури, який щорічно відзначається 18 квітня - у Міжнародний день пам'яток і визначних місць, який був проголошений ЮНЕСКО у 1984 році.

У цьому контексті встановлення Дня пам'яток історії та культури сприятиме консолідації всіх політичних сил України довкола справи, яка об'єднує всіх - нашої спільної культурної стпадщини, необхідності її збереження, популяризації та примноження.

Цього дня ми не тільки осягаємо наші здобутки, але й осмислюємо проблеми, формуємо плани на майбутнє. Найсерйознiшою проблемою пам'яткоохоронної сфери сьогоднi лишається її правове забезпечення, у тому числі й гарантії недержавних iнвестицiй до справи утримання, охорони, реставрацiї та використання пам'яток iсторiї та культури.

Вирішення цієї проблеми на сучасному європейському рівні має забезпечити Закон України ''Про охорону культурної спадщини'', прийнятий Верховною Радою України 16 березня 2000 року. Цей закон забезпечує не тільки правові й організаційні засади охорони пам'яток, але й створює економічну основу ефективної пам'яткоохоронної та реставраційної діяльності. Зокрема, законом передбачено вилучення з оподаткування сум, спрямованих цiльовим призначенням i використаних на охорону й реставрацiю пам'яток; звiльнення вiд оподаткування i надання субсидiй неприбутковим органiзацiям, що працюють в сферi охорони, реставрацiї та використання iсторико-культурної спадщини.

Зрозуміло, що прийняття Закону - це лише перший крок до створення дієвої пам'яткоохоронної системи. Адже тільки протягом цього року належить підготувати і забезпечити прийняття 15 підзаконних актів, без яких працювати неможливо. Цими взаємоузгодженими нормативними актами необхiдно забезпечити:

- порядок легальної, цивiлiзованої приватизацiї пам'яток архiтектури та iсторико-меморiальних будiвель;
- юридичнi й фiнансовi гарантiї iнвестицiй в тi пам'ятки, якi не пiдлягають приватизацiї, а тому передаються в довгострокову оренду чи користування.

На виконання доручення Президента України за результатами Всеукраїнської наради будівельників 1999 року Держбуд за участю обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій розробив проект Програми збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст.

У грудні 1999 року проект зазначеної Програми був переданий для розгляду і узгодження Мінкультури, Мінекономіки, Мінфіну, Мін'юсту та Національній академії наук. Всі вони схвалили проект Програми. Проте Мінекономіки, Мін'юст дійшли висновку, що затверджувати таку програму слід після введення в дію Закону України ''Про охорону культурної спадщини'', на визначеннях і в розвиток якого вона сформована.

З метою забезпечення належного збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст, порядком підготовки Програми збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст, відповідно до чинного законодавства, як складові Програми підготовлені Державний реєстр національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури України) та Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), які мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. На сьогодні Програма внесена в установленому порядку до Кабінету Міністрів України.

Ця Програма спрямована на створення правових, організаційних та матеріально-технічних засад збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст.

Програма має комплексний і довготерміновий характер з реалізацією першочергових заходів до 2005 року.

Програма кореспондується з Концепцією сталого розвитку населених пунктів, схваленою Постановою Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року № 1359-ХІV, іншими програмами, затвердженими Кабінетом Міністрів України:

- Програма розвитку туризму в Україні до 2005 року (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 702);
- Програма відтворення видатних пам'яток історії та культури України (постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 700);
- Комплексна програма збереження історичної забудови м.Львова (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1997 р. № 1266);
- Комплексна програма збереження історичної забудови м.Глухова (постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1998 р. № 1958);
- Комплексна програма розвитку Національного історико-архітектурного заповідника ''Кам'янець'' (постанова Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. № 378).

Метою програми є:

- створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку пам'яткоохоронної діяльності;
- забезпечення включення пам'яток архітектури та історичних міст в сучасне життя суспільства.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:

- встановити комплекс заходів з виявлення, дослідження і взяття на державний облік пам'яток містобудування і архітектури;
- визначити засади залучення інвестицій для збереження, реставрації і використання пам'яток та регенерації історико-культурного середовища;
- забезпечити ефективність залучених інвестицій;
- закласти основи визначення особливостей правового статусу історичного міста для забезпечення узгодженої розробки місцевих правил охорони пам'яток та забудови історичних частин міст;
- удосконалити нормативно-методичне забезпечення у сфері охорони та використання пам'яток архітектури та історичних міст;
- удосконалити організаційні структури управління пам'яткоохоронною діяльністю;
- забезпечити раціональне використання історико-архітектурних ресурсів України в цілому та окремих її регіонів;
- створити розвинену інфраструктуру реставраційних, науково-дослідних організацій, заповідників та інших неприбуткових організацій пам'яткоохоронної сфери;
- забезпечити формування кваліфікованого кадрового і наукового потенціалу галузі, створити системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
- активніше розвивати міжнародне співробітництво.

Збереження національної культурної спадщини як основи національної культури, подальшого розвитку традиційних культур народів, які населяють Україну, формування національної самосвідомості та патріотизму вимагає створення принципово нових умов для збереження пам'яток архітектури та історичних міст з орієнтацією їх використання як органічної складової сучасного життєвого середовища з забезпеченням певної економічної віддачі.

У здійсненні цих завдань поряд з органами виконавчої влади вагомішою має бути участь громадських організацій охорони пам'яток, творчих спілок, благодійних фондів, інших об'єднань.

З цією метою передбачається реалізувати комплекс першочергових заходів:

- забезпечення державних гарантій щодо підтримки справи охорони та реставрації найвизначніших пам'яток архітектури національного значення;
- створення нормативно-правової бази у сфері збереження пам'яток містобудування і архітектури, що відповідали б сучасним світовим вимогам;
- правове забезпечення недержавних інвестицій до справи утримання, охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури;
- створення протекціоністських умов для розвитку та популяризації вітчизняної пам'яткоохоронної справи, зокрема випуску спеціальної друкованої продукції, відео- та аудіовидань.

Стан збереження і використання пам'яток архітектури та історичних міст.

Відповідно до чинного законодавства в Україні державному обліку й охороні підлягає широкий спектр об`єктів, комплексів та визначних місць історико-архітектурної спадщини: окремі будівлі, їхні комплекси та ансамблі, монастирі і фортеці, квартали, площі й історичні центри стародавніх міст, сади і парки, історико-меморіальні будинки, городища і вали тощо. Охорона цієї спадщини включає облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, а також захист традиційного характеру архітектурного середовища історичних міст.

Сторінка   - 1  |   2  |   3  |   4